Цитаты из книги «Хирург», страница 13

- Деякі чоловіки заслуговують на довіру.

- Так, але які? Я ніколи не знаю.

- Ти й не дізнаєшся, доки не опинишся у скруті. Саме тоді такий чоловік буде поряд.

Вона так довго була позбавлена любові, що тепер не могла нею насититись.

Люди втратили зв'язок із собою, забули, ким вони є насправді.

Забути. Ніби це так легко.

Мур відклав статтю і замислився над тим, наскількипомилковим може бути перше враження. Як легко вдається приховати біль за усмішкою, за піднятим підборіддям.

Вона знала, що тепер ніщо не врятує її від смерті, вона змирилась і більше не відчувала страху. Мужність приреченої.

Чоловіки завжди западають на жінок у скруті.

Здебільшого копи і лікарі вели схожий спосіб життя. Вони затримувалися допізна і ніколи не йшли з роботи о шостій, як офісні працівники. Вони бачили людей в найтемніші і найкошмарніші моменти їхнього життя. Вони були свідками жахіть і навчилися жити з цими спогадами.

Ми ходимо поміж іншими людьми і фактично нічим від них не відрізняємося. Мабуть, ми навіть нормальніші за інших, адже не дозволяємо загорнути себе в стерильні бинти цивілізації, не даємо перетворити себе на мумій. Ми бачимо кров і не відводимо погляду. Ми бачимо її блискучу красу, ми відчуваємо її первісний поклик.

— Вам доведеться перекладати мені, — сказав Мур.

— Ви не можете розібрати слів? — запитала Кетрін.

— Я можу прочитати сліди від шин і плями від крові. А от лікарський почерк мені не під силу.

— Цей запис зробив Кен Кімбалл. Я впізнаю його підпис.

— Як на мене, це навіть не схоже на англійську.

— Але іншим лікарям тут усе зрозуміло. Просто треба знати скорочення і коди.

— Такого вчать у медичному університеті?

— Еге ж, а ще секретного рукостискання й розшифровування таємних записів.