Цитаты из книги «Хирург», страница 15

...ніколи не можна знати напевне, що ховається в людському серці.

Я можу прочитати сліди від шин і плями від крові. А от лікарський почерк мені не під силу.

Зло не помирає. Ніколи. Воно лише міняє обличчя, міняє імена. Те, що воно торкнулося нас одного разу, зовсім не означає, що воно не скривдить нас ще раз. Блискавка може двічі вдаряти в те саме місце.

Хай би як ти старалася впорядковувати своє життя, хай би як намагалася захистити себе від помилок, завжди знайдеться якась пляма, якийсь дефект, невидимий для неозброєного ока. Він чекає свого часу, щоб заскочити тебе зненацька.

...наскільки помилковим може бути перше враження. Як легко вдається приховати біль за усмішкою, за піднятим підборіддям.

Операционная медсестра убрала со стола ампутированную ногу и обернула ее простыней. Нога, еще недавно ощущавшая тепло песка на пляже, должна была стать пеплом после кремации вместе с другими органами и конечностями, принесенными в жертву ради спасения жизни.

Хирурги называют это разрезом по Мэйларду. Передняя брюшная стенка рассекалась послойно: кожа, поверхностная фасция, мышцы и, наконец, брюшина.

— Давайте попытаемся рассуждать рационально...

— Рассуждать о собственной смерти? Конечно, я постараюсь быть рациональной.

Зло не умирает. Никогда. Оно просто обретает новое лицо, новое имя. То, что однажды Зло коснулось нас, не означает, что теперь у нас к нему иммунитет. Молния может ударить и дважды.

Волосы - материя слишком интимная. Женщина носит их на себе, спит с ними. Они хранят ее запах, цвет, текстуру. Саму сущность женщины.