Нетерпіння серця

Історія відбувається у переддень Першої світової війни в Австро-Угорській імперії. Головний герой, молодий лейтенант Антон Гофміллер, одного вечора отримує запрошення на бал до маєтку заможного Кекешфальви. Він захоплений святковою атмосферою та з найкращих спонук запрошує до танцю доньку господаря. Але з'ясовується, що дівчина, Едіт, прикута до інвалідного візка. З цього моменту починається ланцюг подій, які зруйнують життя кількох людей.

Книжка заглиблюється у людську емоцію жалю і показує, яка небезпека в ній криється. Ця емоція може змусити людину діяти не через щирість, а через страх видатися бездушною чи черствою. Гофміллер, бажаючи зробити правильний вчинок, стає заручником свого співчуття. Він не може сказати правду, не може відступити, бо боїться завдати болю. Але чи може такий жаль вважатися справжнім виявом доброти?

Цвейг влучно розкриває психологію героїв. Він показує, як жалість може перетворитися на пастку і для того, хто її відчуває, і для того, хто її приймає. У цій історії немає абсолютного добра чи зла, немає простих відповідей. Саме це робить її такою реалістичною і болючою.

Ця книжка залишила свій відбиток в мені. Вона зачіпає теми, які змушують замислитися над власними вчинками, над мотивами нашої "доброти". Настійно рекомендую до прочитання!