Хоч мені й подобається писати і я для себе відкрив, що в мене це виходить добре, але найбільше я люблю все ж таки навчати. Ця справа виповнювала мене чимсь таким, чого я не можу пояснити. Аби навіть захотів. Пояснення — це така дешева поезія.

Я обов’язково вам напишу. — Мандрівники крізь час часто брешуть.

— Господь дав мені відповідь, але не всю відповідь. Від чого ви його врятували?

— Марні. якби Господь хотів, щоби ви знали все, Він би напевне вам все повідав.

Сказав хазяїну, що мені підкотилися деякі гроші після смерті дядька. Мусиш про це пам’ятати, друже: тема багатого дядечка випробувана і правдива. Кожен цьому вірить, бо кожен мріє й собі мати такого.

Випадкові збіги трапляються, але я звик вірити, що насправді так буває вельми рідко. Щось чимсь керує, еге ж? Десь у всесвіті (чи поза ним) цокотить якась величезна машина, крутячи свої незбагненні колеса.

—Ви її дуже кохаєте, правда, містере Фраті?

—Як місяць зорі, колего. Як місяць зорі.

—Не проти, якщо я про дещо у вас спитаю?

—Аж ніяк. За умови, якщо вас не образить, якщо я не відповім на ваше питання.

Наскільки це можливо, говори по-римському, поки ти в Римі.

Мне так её не доставало, так хотел, чтобы она была рядом, что внутри все болело.

...вышел из спальни в своем единственном костюме. Смешном, из шерстяной материи - сшить такой могли только в России.