Легенда про вічне життя

1

 
Олександер Великий весь світ звоював
І отсе в Вавілоні мов бог раював.
 
 
А побожний аскет вік в пустині прожив
І молитвою й постом богині служив.
 
 
Наче сонце, що разом прогонює тьму,
Так богиня в опівніч явилась йому.
 
 
Прихилилась і мовить: «Мій вірний слуго,
Чим тебе вдоволить? Чи бажаєш чого?»
 

Аскет мовить:

 
«Хоч яке се життя і трудне, і сумне,
Дай, щоб старість і смерть оминули мене».
 

Богиня мовить:

 
«Ну, як се в тебе дар найцінніший з усіх,
На ж тобі сей малий золотистий горіх.
 
 
Одну нічку не спи, один день промовчи
І, очистивши ум, сей горіх розтовчи.
 
 
Шкаралющу в огонь, а розкусиш зерно,
Дасть тобі молодим вічно жити воно».