Цитаты из аудиокниги «Сердце тьмы», страница 9

Он бежал. Действительно бежал, хотя ему некуда было идти.

в двадцать четыре – двадцать пять лет человек не так уж молод, если в восемнадцать от стал отцом семейства.

I had made up my mind that if my late helmsman was to be eaten, the fishes alone should have him. He had been a very second-rate helmsman while alive, but now he was dead he might have become a first-class temptation, and possibly cause some startling trouble.

I slipped the book into my pocket. I assure you to leave off reading was like tearing myself away from the shelter of an old and solid friendship.

...быть может, вся мудрость, вся правда, вся искренность сжаты в этом одном неуловимом моменте, когда мы переступаем порог смерти.

Они – женщины, хочу я сказать, – стоят в стороне и должны стоять в стороне. Мы должны помочь им в их прекрасном мире, чтобы наш мир не сделался еще хуже.

No, it is impossible; it is impossible to convey the life-sensation of any given epoch of one's existence, --that which makes its truth, its meaning-- its subtle and penetrating essence. It is impossible. We live, as we dream -- alone.

Чи доводилося вам терпіти муки тривалого голоду, оті нестерпні тортури, чи знаєте ви його чорні думки і його похмуру жорстокість? Я знаю. Людина мусить задіяти всі свої вроджені сили, аби достойно протистояти голоду. Направду, легше пережити важку втрату, безчестя й загибель власної душі, ніж тривалий голод. Сумно, але це так.

Жоден страх не встоїть перед голодом, не витримає голоду жодне терпіння, а відрази просто не існує, якщо приходить голод; щодо марновірства, всіляких вірувань і всього того, що ви називаєте принципами, то вони - навіть менші за висівки, підхоплені вітром.

Одного разу, коли різноманітні тропічні хвороби вклали в ліжко майже всіх агентів факторії, він заявив: «Люди, що сюди приїжджають, не повинні мати жодних нутрощів». Він приклав до сказаної фрази свою посмішку, буцімто прочинив двері в царину пітьми, на сторожі якої він стояв.