Цитаты из книги «Нетопырь», страница 9
Биргитта наклонилась к нему, Харри заставил себя не смотреть в вырез ее платья. Но теперь он почувствовал легкий запах ее духов и жадно втянул его носом. Стоп, стоп! Держать себя в руках! Эти сволочи у Карла Лагерфельда и Кристиана Диора знают, как свести мужчину с ума.
Новая жизнь началась для Харри вместе с этим суровым порядком: каждой вещи – свое место, полка или ящик, куда она возвращается сразу же после использования. Ни одной ручки не на своем месте, ни одной перегоревшей пробки на распределительном щитке. Все это имело не только практическое, но и символическое значение: пусть это и глупо, но уровень беспорядка превратился в индикатор уровня всей его жизни.
Австралия-поликультурная страна, здесь живут люди с разных концов света. Просто, чтобы пойти в ресторан, мне приходится надевать костюм.
— Я простой человек, Харри. И не слишком разбираюсь в этих делах — в душах и всем таком прочем. Но я кое-что знаю об Эндрю Кенсингтоне. И если там, наверху, что-то есть и туда попадают красивые души, то его душа тоже должна там оказаться. — Тувумба улыбнулся. — Но если есть что-то внизу, то он предпочел бы оказаться там. Он не переносил скуки.
Но тайны связывают людей, - прошептал он ей на ухо. - А это е всегда то, что нужно.
«Кожен залишає за собою слід, адже так? Прожите життя — це книга, яку просто треба вміти читати.»
«скільки тобі треба часу, аби як слід пізнати людину? — Як слід пізнати? — Ендрю зачаровано понюхав сигару. — Ну, Харрі, найбільш утоптані стежки в цьому темному і дрімучому лісі знаходиш майже відразу. У когось ці доріжки прямі, доглянуті, з освітленням і дороговказами. Здається, вони ладні розповісти тобі все. Але саме тоді потрібно матися на бачності. Тому що лісові звірі не живуть на освітлених дорогах. Вони живуть у нетрях і заростях. — І багато потрібно часу, щоб це вивчити? — Залежить від тебе. І від лісу. Інколи ліс трапляється темніший від звичайного.»
Слухи. Вот что главное. Сколько ты ни рекламируй и ни торгуй, в итоге единственный твой товар - это слухи.
Прожите життя — це книга, яку просто треба вміти читати.
Зазвичай убивці — жалюгідні люди, і не так уже важко знайти як мінімум десять причин, чому вони стали такими. У результаті залишається одне-єдине відчуття — роздратування. Через те, що вони хочуть не просто зруйнувати своє життя, але, падаючи, хочуть прихопити ще й інших.
Начислим +19
Покупайте книги и получайте бонусы в Литрес, Читай-городе и Буквоеде.
Участвовать в бонусной программе