Цитаты из книги «Проклятые», страница 12

...я справді з цієї миті й назавжди відмовляюсь відмовлятися від надії. Чесно: я кидаю кидати.

Я хочу сказати їй: ось, погляньте на мене, мені тільки тринадцять, і власна смерть - то найкраща подія за все життя, яка взагалі траплялась зі мною.

Розмноження є чимось на кшталт повторної ін'єкції, яка дозволяє нам знову полюбити життя.

Більшість людей народжує дітей тоді, коли їхній власний ентузіазм щодо життя починає вже вщухати. Дитина дозволяє нам знову відчути те захоплення, яке ми самі колись відчували, від... ну, від усього.

А я всього лише хочу мати німб над головою і кататися на хмаринках. Я просто хочу грати на арфі.

Проблема в тому, що в Пеклі надії немає

Я могу в любой конкретный момент свободно пересматривать свою историю, заново изобретать себя и свой мир.

Каждая горничная хочет складывать ваше белье по-новому. Это значит: будь умнее и не позволяй другим тобой командовать.

Единственное, от чего земля кажется нам адом, да и ад тоже - потому что мы надеемся найти тут рай. Земля - это земля. Мертвые - это мертвые.

В мире, где тебя считают лентяйкой, если ты не бреешь ноги, быть мертвой и вовсе за гранью.