Цитаты из аудиокниги «Шестерка воронов», страница 13

Ганьба цінніша за будь-які гроші.

— Ти занадто поквапився, Джаспере, — сказав Каз, підштовхуючи Матаяса до човна.

— Я зробив усе вчасно, як ми й домовлялися.

— Знаючи тебе, це було занадто рано. Наступного разу, коли зберешся мене вразити, попереджай.

— Можна мені замовити вафлі? — пробурмотів Маззен.

— Що ж, усі отримають вафлі. І віскі. Якщо ми не впораємося з роботою, жодна людина не захоче залишатися поруч зі мною тверезою.

Перебільшено повільно Ван Ек засунув долоню до шухляди й дістав золотий зливок.

— Колись це був свинець.

— А я колись горів у пеклі!

Усі люди пахли, і ці запахи розповідали історії...

— Ти не відправляв нікого на Бурстрат.

— А чому б я мав?

— Якщо Ґілз не дістанеться туди вчасно...

— Ніхто не підпалював дев'ятнадцятий будинок.

— Я чула сирену...

— Щасливий збіг. Я надихаюся всім, чим можу.

— Ти таки блефував. Їй не загрожувала небезпека.

Каз не хотів відповідати й просто здригнув плечима. Інеж завжди намагалася розгледіти в ньому хочу б краплю благопристойності. "Якщо всі навкруги мають тебе за потвору, тобі не потрібно витрачати час на всі ці потворні справи".

— Прошу, Казе, — простогнав Бол.

— Ти мав свій дім, а потім стрельнув по ньому з гармати, Болліґере. Не чекай від мене співчуття.

Ґілз подивився на Каза, наче бачив його вперше. Хлопчина, з яким він вів перемови, був зухвалим, безрозсудним, дещо потішним, але в жодному разі не небезпечним. А зараз тут стояв монст - безстрашний і з мертвим поглядом. Каз Бреккер зник, а на його місці з'явився Нечисторукий, щоб перевірити грубо виконану роботу.

— Довелося трохи попітніти, - зізнався Ґілз. — Зараз ми невеличка організація, а місцеві охоронці не такі вже й дешеві. Але мій приз того вартий.

— Ним буду я?

— Ним будеш ти.

— Ти лестиш мені.

— Покидьки не протирамються без тебе й тижня.

— Я великодушно даю їм місяць.

Она бы никому не пожелала любви. Это гость,которого ты ждёшь, а потом не знаешь как от него избавиться