Цитаты из аудиокниги «Шестерка воронов», страница 11

— Може, я маю щось сказати, — жалібно затягнув Вілан. — Я ж сиджу тут, серед вас.

Каз вигнув брову.

— Тебе колись обкрадали, Вілане?

— Я... навіть не знаю.

— Тобі товкли пику в підворіттях?

— Ні.

— Може, тебе підвішували за бильця моста так, щоб голова була під водою?

Вілан змигнув:

— Ні, але...

— То, мабуть, тебе били, аж поки ти не зможеш ходити?

— Ні.

— Тоді чому ти думаєш, що маєш право голосу?

Матаяс подивився вгору, на блідого демона з руками в чорних рукавичках. Інші називали його Казом. Чи виведе він Матаяса з цього нічного жахіття, а чи потягне за собою в нове пекло?

— Просто довірся мені, Ніно.

— Я б не довірила тобі зав'язати свої черевики, бо ти вкрадеш шнурки, Казе.

— Тобі відомо, що я можу поворушити пальцем — і ти намочиш штанці?

— Полегше, Серцетлумачнице. Це мої улюблені штани.

Натовп продовжував свистіти, поки охоронці прибирали з арени рештки арештанта. Тонесенькі цівки диму все ще звивалися над його знищенною плоттю.

— Чому вони обурюються? - поцікавилася Ніна. — Хіба вони тут не заради цього?

— Вони прагнуть бійки, - пояснив Каз. — Хотіли, щоб він протримався довше.

— Це жахливо.

Бреккер здригнув плечима.

— Єдине, що справді жахливо, що ця ідея спершу не спала на думку мені.

Каз холодно дивився на неї, аж поки Ніна не відвела очей. Він не збирався фліртувати з Ніною Зенік і випадково дізнався, що вона теж не мала до нього особистого інтересу. Дівчина просто фліртувала з усіма поспіль. Якось він навіть бачив, як вона пускала бісиків парі черевиків, котрі побачила у вітрині.

Please, my darling Inej, treasure of my heart, won't you do me the honor of acquiring me a new hat?

When everyone knows you're monster, you needn't waste time doing every monstrous thing.Kaz

Лучше умереть тут от собственного кинжала, чем с разукрашенным лицом и телом, закутанным в фальшивые шелка.

В тюрьме всем наплевать, кто входит внутрь, главное – кто пытается выйти.