Грабить местную больницу обычно считается дурным тоном у более-менее приличных людей...

Двоє можуть зберегти таємницю, якщо один з них мертвий.

Спротив поступається покірності; покірність викохує залежність. Будь-хто, хто доглядав невиліковно хворого, скаже вам це. Хворі люди потребують когось, хто подаватиме їм пігулки і склянку з прохолодним соком, щоби їм було легше ковтати. Вони потребують когось, хто маззю з арніки розітре їм болючі суглоби. Вони потребують когось, хто сидітиме поряд темної ночі, коли години тягнуться так довго. Вони потребують когось, хто скаже: «А тепер спи, завтра буде краще, я тут, спи, я про все подбаю».

Спи

— Ти хоробра дівчинка, — сказала Розі.

— Я не почуваюся хороброю.

— А хоробрі ніколи такими не почуваються.

Мне есть ради чего жить. Я еще ни разу не победил в "Вархаммер"

-Должно быть здоровья у нее как у лошади.

-А совести как у крокодила.

-Папа, тебе приходило в голову, что ты, возможно, чокнутый?

-Не то слово.

И не слушай, если тебе говорят, что люди не помнят детские обиды, когда становятся взрослыми.

Город - это тело, но он обладал несомненным преимуществом в сравнении с человеческим: если городу доставался плохой мозг, его просто меняли.

А Вам, Постоянный Читатель, спасибо, что прочитали эту историю. Если она Вас хоть немного развлекла, значит, мы оба в выигрыше.