Цитаты из книги «Дневник», страница 21

Якщо ти чогось не розумієш, то можеш придумати для цього будь-яке пояснення.

Може, й справді люди мусять сильно страждати, щоб ризикнути робити те, що вони люблять.

Парадокс професійного художника. Як ми все життя намагаємося самовиразитися, а виходить, що нам нема чого сказати. Ми хочемо, щоб творчість була причинно-наслідковою системою. Щоб вона давала відчутний результат. Ринковий продукт. Ми хочемо поставити знак рівності між самовідданою працею і дисципліною та визнанням і винагородою. Ми встрибуємо на бігову доріжку під назвою «мистецький коледж», вибираємо магістерську програму в образотворчому мистецтві – і вчимося, вчимося, вчимося. Але нам, з усіма нашими прекрасними навичками, немає чого відображати. Як послухати Пітера, то ніщо не обламує нас сильніше, ніж коли ледачий обдовбаний наркоман або слинявий педофіл створює шедевр. Начебто абсолютно випадково.

Коли якийсь ідіот не боїться сказати, що йому насправді подобається.

Ми ще не досить дорослі, щоб пиво купувати, а ти кажеш, що ми маємо чогось навчити світ.

Усе твоє життя проявляється в кожній фізичній дії – у тому, як ти пишеш або йдеш по вулиці. У тому, як ти тримаєш свої плечі. Усе це – мистецтво. Жестикулюючи, ти видаєш історію свого життя.

Хтозна, чому ми любимо те, що любимо.

Можно повторять одни и те же чудеса снова и снова, если никто не помнит предыдущего раза.

Мы свободны и можем рисовать что угодно, раз мы рисуем только самих себя.

Твой почерк. Твоя походка. Твой чайный сервиз. Все выдает твои тайны. Во всем что ты делаешь, видна твоя рука.Все - автопортрет.

Все - дневник.

Всё, что мы видим, — наша собственная тень.

Мы все умрём. Цель не в том, чтобы жить вечно. Цель в том, чтобы создать то, что будет жить вечно.