Цитаты из аудиокниги «Робинзон Крузо», страница 14

Одним словом, природа, опыт и размышление научили меня понимать, что мирские блага ценны для нас лишь в той степени, в какой они способны удовлетворять наши потребности, и что сколько бы мы ни накопили богатств, мы получаем от них удовольствие лишь в той мере, в какой можем использовать их, но не больше.

Тогда они, как истые моряки – а моряки, как известно, самый беззаботный народ во всём мире и никогда не думают о будущем, – бросили лодку и снова ушли гулять.

... мирские блага ценны для нас лишь в той степени, в какой они способны удовлетворять наши потребности, и что, сколько бы мы ни накопили богатств, мы получаем от них удовольствие лишь в той мере, в какой можем использовать их, но не больше.

Но дурное употребление материальных благ часто является вернейшим путем к величайшим невзгодам.

Як так може бути, що люди мешкають у різних куточках світу і все-таки мають однакові здібності, мають розум і здатність любити, мають те саме розуміння доброти й обов'язку, однаково ненавидять несправедливість, мають однакове відчуття вдячності, щирості, пошани, однаково роблять добро самі й приймають добро, яке посилає їм Господь.

Мені здається, що наша інтуїція - це підтвердження зв'язку між тілесним і духовним, між світом видимим і світом невидимим.

Ніколи не пізно вчитися на власних помилках.

Якби люди частіше порівнювали своє життя з тими, кому живеться ще гірше, вони рідше б нарікали на долю, а частіше б дякували. Чому ж вони завжди порівнюють своє життя з тими, кому ведеться краще, і тоді безнастанно скаржаться і плачуться?

Замолоду часто здається, що грішити не соромно, а соромно каятися; що вчинити дурницю не соромно, а соромно зізнатися в цьому.

Вдячність не належить до числа природжених людських чеснот, і в своїх учинках люди керуються не скільки взятими на себе зобов'язаннями, скільки користю.