Цитаты из аудиокниги «Исповедь», страница 9

Я запитував, що ж таке гріховність, і знайшов не субстанцію: це розбещена воля, що від вищої субстанції, від Тебе, Бога, повернулася до нижчого, відкинула геть "внутрішнє своє" і міцніє в зовнішньому світі.

Геть усе; облишмо ці дурниці; звернімося тільки до пошуків Істини. Життя жалюгідне; смертний час невідомий.

Мудре й дурне - це як їжа, корисна або шкідлива, а слова, вишукані та прості, - це посуд, міський і сільський, у якому можна подавати й ту й іншу їжу.

Господи Боже наш, "у тіні ж крил Твоїх" здобудемо ми надію: укрий нас і понеси нас. Ти понесеш, Ти понесеш малих дітей і до сивини носитимеш їх - бо сила наша тоді сила, коли це Ти; тільки наша - вона безсилля.

Тебе ніхто не втрачає, крім тих, хто Тебе покидає, а хто покинув - куди піде й куди втече? Тільки від Тебе милостивого, до Тебе, гнівного.

Блажен, хто любить Тебе, в Тобі друга й заради Тебе ворога.

Час не минає марно й не котиться без усякої дії на наші почуття: він творить у душі дивні справи.

Бережись, одначе, скверни, душе моя, ти, що перебуваєш під покровом Бога батьків наших, хвали гідного і звеличуваного в усі віки; бережись скверни.

О, ворожа дружбо, невловима розпуста розуму, прагнення шкодити на сміх і в забаву! Прагнення чужих збитків без гонитви за власною вигодою, без усякої жадоби помститись, а просто тому, що кажуть: "ходімо, зробимо", й соромно не бути безсоромним.

Почуй, Господи, молитву мою, нехай не ослабне душа моя під рукою Твоєю, нехай не ослабну я, засвідчуючи перед Тобою милосердя Твоє, відірвавши мене від усіх злих шляхів моїх; стань для мене солодшим від усіх спокус, які вабили мене; нехай полюблю Тебе всіма силами, припаду до руки Твоєї всім серцем своїм; позбав мене всякої спокуси до кінця днів моїх.