Мій бос – ідіот

Крючкодерство синіх начальників, у яких усе – за правилами

Якщо ви любите аналізувати й ґрунтовно доколупуватися до всього, над чим працюєте, ви точно порозумієтесь зі своїм синім начальником. Сині начальники – це аналітики, які керують командою шляхом вивчення проблеми й подрібнення їх на складники. Вони стають експертами в розв’язанні проблем за умов, що питання, якими вони опікуються, їм цікаві. Їх спосіб позбутися проблем – розробити достатньо складний механізм їх розв’язання і за допомогою його ретельної реалізації досягти окреслених цілей. Вони добре виявляють компетентності інших і високо цінують професіоналізм. Те, що у вас добрі стосунки чи налагоджені з кимось відносини, навряд чи вразить таку людину.

Порядок і правила – я це люблю!

Однак залежно від вашого типу особистості ваш синій начальник може вам здаватися дещо замкненим у собі. Може навіть складатися враження, що він намагається триматися дистанційно. Можливо, ви навіть не зможете по-справжньому з ним познайомитися. Якщо стосунки з вашим начальником для вас важливі, ви будете розчаровані тим, як мало він розповідає про себе. Сині начальники також схильні «закопуватися» у власних проблемах чи завданнях, пов’язаних із роботою, і зовсім забувають, що їм треба керувати колективом. Зазвичай вони найкращі фахівці, а це може дуже непокоїти колектив.

Що ви матимете з того за звичайного робочого тижня?

Ми реагуємо на різну поведінку по-різному. Залежно від вашого кольору ви можете тією чи іншою мірою сприймати й «відчувати» свого начальника. Якщо ви – червоні, вас менше зачіпатиме й турбуватиме командно-наказовий стиль начальства. Якщо ви – жовті, вас може особливо не турбувати те, що ваш жовтий начальник починає кожне речення з «Я…». Якщо у вас переважає зелений колір, мабуть, ви вважатимете, що насправді це – добре, коли навколо вашого зеленого начальника нічого особливого не відбувається. Як людина синього кольору ви цінуватимете той факт, що ваш синій начальник сидить на роботі, як у машині: тримає руку на ручному гальмі й ногу – на педалі гальмування. До того ж все-таки слід мати на увазі, що все визначає конкретна ситуація.

Іноді навіть червоний начальник може спокійно сидіти й по-справжньому слухати. Все залежить від того, чи вдалося вам до нього достукатися.

Якщо зорі стануть правильно, навіть жовтий начальник на хвильку втримається від балаканини про себе й дозволить вам вставити кілька слів у розмову.

Певна невизначеність проблеми може примусити навіть зеленого начальника чітко висловити свою позицію. Коли таке трапляється, оточення зазвичай добре це бачить.

І якщо буде надано достатньо аргументів і доказів, навіть синій начальник відкриється для вас. Хто знає, можливо, ви дізнаєтесь, де він живе і чи є в нього діти.

Цим я просто хочу сказати, що правил без винятків не існує. Знову ж таки люди – складні істоти. Навіть якщо ваш начальник має риси, що характерні для певної поведінки, не варто ставити все на одну карту, передчуваючи, яким буде його наступний крок. Але за правильного підходу все стає набагато простішим.

Яку роль відіграє наш внутрішній інстинкт?

За останні двадцять років мене питали про це тисячу разів: чи правда, що начальники – це зазвичай червоні? Я не маю конкретної кількості, але, як кажуть, наявність червоної поведінки зростає з кожним рівнем в ієрархії компанії. Чи означає це, що червоні – найкращі начальники? Про це ми нічого не знаємо. Однак знаємо, що вони суттєво стійкіші до потужних ударів, ніж інші, і не відступають під тиском справжніх викликів. А це допомагає на шляху до вершини. Чи робить це з них хороших лідерів – це вже зовсім інше питання. Іноді – так, іноді – ні.

Однак найголовніше, до чого я прийшов, коли навчав своїх начальників і допомагав їм розвиватися, це те, що їхнє внутрішнє чуття, їхній інстинкт визначає, як вони впораються із завданнями, що стоять перед ними. Сам спосіб спілкування – не найважливіше, що відрізняє успішних людей від тих, хто є менш успішним як начальник. Натомість основне, що їх відрізняє, – усвідомлення того, що взагалі існують різні стилі спілкування. Чим більше начальник дізнається про себе і вивчить себе, тим краще він керуватиме іншими.

Я не бачу жодних коротких шляхів досягнення цього.

На підтвердження майже всього є дослідження. Начальники з розвиненим внутрішнім чуттям-інстинктом є вмілими комунікаторами, вони досягають найкращих результатів і завойовують довіру колег. Вони набагато ефективніші в керуванні командою, їм простіше зробити кар’єру. Вони мають вищу самооцінку, а їхні стосунки – як на роботі, так і зовні – функціонують набагато краще. Цікавий побічний ефект – вони брешуть менше, ніж інші начальники.

Тож чому б спершу не вибрати собі хорошого начальника, а не просто знайти свого роботодавця?

«У відповідь на ваші запити щодо покращення комунікації я збільшу тривалість своїх промов на наших і без того затяжних нарадах»

Розділ 5. Найпоширеніші комбінації кольорів і як їх розпізнати

Людина мало коли має в собі тільки один колір. Гадаю, ви це вже й самі зрозуміли. На це також вказує статистика, на яку ми подивимось. Варто нагадати, що навіть якщо ми маємо всього чотири основних компоненти, поєднуватися вони можуть багатьма способами.

У поведінці близько десяти відсотків людей панівним є тільки один колір. Це може бути будь-який колір: червоний, жовтий, зелений або синій. Таких людей не так багато, але вони є. Їх легше розпізнати, бо переважний колір у їхній поведінці проявляється дуже чітко. Зауважте – я не кажу, що людина з одним панівним кольором чимось краща за інших. Я просто кажу, що таких людей простіше визначити, а це стосується як їхніх сильних, так і слабких сторін.

Утім, найчастіше в нашій поведінці переважають два кольори. Це може бути поєднання або червоного з жовтим, або синього із зеленим, або будь-яка інша комбінація. Щоб не бути занадто технічним, це легко побачити, якщо проаналізувати заданий профіль особистості – понад вісімдесят вісім відсотків усіх досліджень указують на комбінацію саме двох кольорів, що дає нам збалансованішу картину особистості. Зелено-синя людина – все ще інтроверт, але не дуже нахабний і не конче боїться конфліктів. Поведінку такої людини можна описати як різновид гібридної поведінки, що не виділяється серед інших. Це стосується як позитивних, так і негативних рис. З іншого боку, такі люди автоматично мають більше від того, що повинні контролювати.

Нарешті, є й такі, у яких переважають три кольори, і комбінуватися вони, звісно, теж можуть як завгодно.

Вісім типів поведінки за колесом профілю особистості IPU

Червоно-жовті мотиватори: креативність і гнучкість

Червоно-жовта комбінація означає новаторство, креативність, ентузіазм і гнучкість. Таким людям подобаються нові ідеї, вони скрізь бачать можливості та із задоволенням вишукують нові проєкти. Самé виконання проєктів може бути сяким-таким, проте, те, що їм насправді цікаво, вони можуть робити довго.

Червоно-жовті в колективі переконливо представляють себе. Вони потребують підтвердження своїх досягнень, щоб по-справжньому сяяти. Також випромінюють енергію та мотивують інших навколо себе.

Вони є рушійною силою групи.

Вони легко адаптуються до нових завдань.

Вони знають, як переконати й залучити інших.

Вони чарівні та зазвичай упевнені у своїх здібностях.

Вони звикли до багатозадачності, але після них зостається наполовину зроблені завдання.

Найважче їм працювати із зелено-синіми координаторами, які, з погляду червоно-жовтих, надзвичайно систематичні та надто впорядковані.

Жовто-зелені помічники: відкритість і розуміння

Жовто-зелені орієнтовані на відносини з навколишнім середовищем. Вони – відкриті, беруть активну участь у навколишньому житті, до того ж добре розуміють і відчувають інших. Також хочуть подобатися й можуть піклуватися про інших. Їм подобається відчувати себе потрібними, а їхня самооцінка базується на тому, що про них думає оточення. Щоб пристосуватися, вони зазвичай роблять те, що виходить далеко за рамки того, що вони самі вважають за доцільне. Якщо вони дещо дають від себе, то хочуть отримати щось на заміну – принаймні бодай трохи уваги.

У групі вони можуть не триматися мертвою хваткою тільки за власні інтереси, що, безумовно, сприяє співпраці. З іншого боку, такі помічники можуть стати незамінними в житті інших людей, які покладатимуться на них, можливо, і в приватних питаннях.

Вони цінують завдання, у яких важливими є стосунки.

Вони залюбки беруть на себе роль помічника та радника.

Вони дуже лояльні до своєї групи.

Вони можуть почуватися слабодухими й слабкими, тому підшукують собі владну людину. Це, вочевидь, дуже великий виклик, наприклад, для начальника.

Найбільший головний біль для цих жовто-зелених помічників – це синьо-червоні організатори, яких вони здебільшого сприймають як формальних, жорстких і занадто зосереджених на роботі.

Зелено-сині координатори: систематичність і впорядкованість

Особистості з цією комбінацією кольорів – точні, розсудливі й часто дуже вибагливі. Вони обробляють велику кількість даних і вміють їх чітко та ретельно оцінити. Хоча вони зазвичай дуже хороші – навіть обдаровані – в тому, що роблять, проте схильні недооцінювати власні компетенції. Іноді їм потрібен хтось, хто допоможе їм висунутися на передній план.

Вони віддані й мають почуття обов’язку.

Вони не мають проблем, щоб багато років працювати на одному місці. Навпаки – віддають цьому перевагу.

У групі вони беруть на себе роль координатора. Під час створення проєкту їхнє вміння добре слухати, поєднане з почуттям порядку, стає дуже цінним. Вони також стежать за тим, щоб розпочата робота була завершена повністю. Відчуваючи загрозу, вони можуть здивувати і себе, і своє оточення потужною захисною реакцією.

Вони допомагають, доки бачать логіку у тому, що відбувається.

Іноді їм буває важко зрозуміти потреби інших людей, а іноді мотивація інших викликає в них підозру.

Вони ніколи не реагують імпульсивно й не відволікаються на навколишні багаті й бурхливі події.

Зелено-сині погано розуміють своє противенство – червоно-жовтих мотиваторів. Вони думають, що ті – абсолютно легковажні, але, на щастя, їх легко обдурити.

Синьо-червоні організатори: раціоналізм і дисципліна

Люди з цією комбінацією кольорів багато працюють, вони – надзвичайно раціональні та незалежні. Враховують усі плюси й мінуси та максимально збалансовують рух: знають, коли треба дати газу, а коли – притиснути гальмо. Вони завжди прагнуть удосконалювати себе й хочуть уникати яких би то не було помилок. Усі обговорення з ними – логічні, а дискусії можуть тривати до досягнення конкретного результату.

Синьо-червоні можуть здаватися зарозумілими, скептичними та педантичними.

Вони висувають великі вимоги до своїх начальників, які, на їхню думку, повинні не лише бути справедливими, а й давати чіткі вказівки.

Якщо набір правил й обов’язків (або цілих сфер відповідальності) досить чіткий, вони відчувають себе в безпеці.

У групі ці організатори почуваються напрочуд добре за умови, що всі прагнуть досягти одного й того самого. В таких умовах проявляються їхні найкращі риси. Їхня сила полягає в здатності до організації. На жаль, внутрішній голос критики, що постійно пояснює, що вони могли зробити щось краще чи в інакший спосіб, може їх обмежувати.

Їм не подобається, коли їм указують, що і як слід робити.

Можуть дратувати інших тим, що ніколи не відступають і не здаються. Вони вміють концентруватися, бути й зоставатися реалістами.

До жовто-зелених помічників вони ставляться як до надмірно емоційних і надто чутливих до оточення, а це – неймовірний жах для синьо-червоних.

Тут багацько всього треба запам’ятати…

Коли ми дивимося на кольорові поєднання, все стає трохи складнішим.

Урахувати потрібно не тільки чотири визначальних риси характеру – не менш важливим є те, як вони зіставляються одна з одною. Вище я навів чотири основних комбінації, але це далеко не єдині можливі.

Червоно-жовтий начальник із більшою часткою зеленої, ніж синьої, поведінки діятиме певним чином. Червоно-жовтий начальник із переважанням синього над зеленим явно нагадуватиме попереднього, але це не зовсім така сама людина за типом своєї поведінки. Якби я описав усі психологічні профілі комбінаціями з трьох кольорів, нам би довелося суттєво збільшити обсяг праці. Чим більше чинників, тим важче бачити всі відтінки й нюанси.

Ваш начальник, мабуть, є однією зі згаданих вище комбінацій двох кольорів – у будь-якому разі, якщо ми віримо даним статистики. Оскільки чотири з п’ятьох людей є однією з цих сумішей, можна припустити, що в наданих характеристиках ви знайдете те, що вас цікавить.

Проте вам може стати цікаво, як це воно – з червоно-зеленими? Або із синьо-жовтими? У такому разі на нас, звісно, чекають інші виклики. Чисті червоно-зелені профілі, тобто такі випадки, коли людина має однакові частки червоного та зеленого кольорів, чомусь трапляються дуже зрідка. Синьо-жовта комбінація трапляється частіше. Ніхто не знає чому. Це просто поєднання аналітичності й натхнення – а це вимагає великої самосвідомості й внутрішнього чуття від власника такої комбінації.

Причина, чому я – попри те, що каже статистика – обговорюю ці чотири основних кольори окремо, така: я хочу чітко показати, що на практиці означає кожен із них. І який тип поведінки може бути їхнім наслідком. Я довіряю вам: тільки-но ви зустрінетеся з конкретною людиною, ви зможете самостійно скласти пазл докупи й розгадати модель її поведінки.

Я зустрічаю людей, які стверджують, що вимірювати й класифікувати поведінку конкретної людини неможливо. На їхню думку, цього й не варто робити, бо призведе до помилкових результатів, оскільки людська поведінка – занадто складна й т. ін. Звісно, можна натягти каптура по самий ніс – щоб нічогісінько навколо не бачити. Але, як я вже згадував раніше, ви також можете вдосконалити свою майстерність – бути чутливим й уважним до тонких сигналів з оточення.

Уявіть собі рецепт торта. Він складається з таких інгредієнтів: молоко, борошно, цукор, яйця та розпушувач. Залежно від того, скільки якого інгредієнта ви додасте, у вас вийде той чи інший торт. Однак, щоб зрозуміти, як змішувати інгредієнти для випічки, вам потрібно знати, що таке молоко і на що насправді і в яких пропорціях здатний розпушувач.

Більшість людей, яких ви зустрічаєте на своєму шляху, – за одним-двома відсвіжуваними винятками – навчилися посміхатися, кивати й дбати про те, щоб чемно показувати, як добре вони почуваються у вашій компанії. Це – частина соціальної адаптації. Людина пристосовується. Проте колір людини найлегше побачити тоді, коли людина впевнена, що ніхто на неї не звертає уваги. Спробуйте роздивитися людину в ситуації, що не вимагає від неї жодного пристосування до оточення.

Найкраща порада, яку я можу дати вам, – будьте завжди уважним і пильним, коли знайомитесь із новими людьми. Не витрачайте час на відсиджування зустрічей чи на тактовну присутність на вечірці. Часто люди фізично є десь на зустрічі з людьми, а думками перебувають геть в іншому місці. Не робіть так. Якщо ви вмієте бути товариським, знайдіть хвилинку, щоб справді послухати, про що говорять інші. Позбудьтеся думки, що ви можете натрапити на когось цікавого. Будьте по-справжньому присутніми, будьте там, де ви є в цю мить. Слухайте, обмірковуйте та спробуйте оцінити, який тип людини перед вами. Ви зможете багато чого навчитися, якщо розкладете свої «антени» та сховаєте свій смартфон.

Іноді я зустрічаю людей, які не збираються робити те, що я тільки-но запропонував. Вони відмовляються класифікувати людей за будь-якою системою й думають, що робити так – це припускатися помилки. Натомість вони вважають за краще покладатися на власну чуйку.

Ви також можете так чинити. Більшість із нас це робить. Людина покладається на власну інтуїцію – чуйку.

Ейнштейнове визначення божевілля

Утім, я вважаю, що в основному йдеться про зручність у тому розумінні, що більшості «зручно» не вчитися розпізнавати, як психологічно «функціонують» інші люди. Набуття таких знань вимагає докладання зусиль. У гіршому разі вам доведеться змінити й самих себе. Це справді означає багато роботи. Тому людина чіпляється за інше правило – покладатися на свою чуйку.

Проте чия це чуйка? Звичайно ж, своя, власна. Це означає, що ми припускаємося кардинальної помилки й приймаємо себе за вихідну точку. Це – аж ніяк не визначення соціальної компетентності.

Уявіть, що вам потрібно замінити провóдіння та всю електромережу свого будинку. Ви й гадки не маєте, як правильно прокладати електромережі, але вам потрібно встановити кілька додаткових розеток. Ви питаєте електрика, який показує, як це слід правильно й безпечно зробити. Тепер ви можете протягнути кілька метрів кабелю та встановити кілька нових розеток. Ця навичка не робить вас електриком, але дає вам більше знання про роботу електромережі. Пізніше ви, можливо, забажаєте перенести кілька розеток з однієї стіни на іншу, і вам знадобляться додаткові знання, тож ви звернетеся до того самого фахівця, який покаже вам, як це зробити. Бах – тепер ви знаєте ще більше про електромережі, розетки та як вони функціонують. Ви все ще не електрик, але значно підвищили свою обізнаність у цій царині. Фредріку, дякую тобі за цей приклад.

За такою самою аналогією можна подивитися й на знання кольорів. Не все можна дізнатися за один раз, але зацікавленість до цієї теми зробить вас найкращими в комунікації. Зараз я трохи дражню вас, але просто довіряти чуйці – це занадто просто. Кожен може так чинити. Фактично саме це призводить до такої великої кількості конфліктів навколо нас. Занадто мало людей замислюється над тим, що відбувається.

Чим більше ви спостерігатимете і чим частіше практикуватимете розпізнавання кольорів у людях довкола вас, тим краще ви помічатимете тонкощі та нюанси. Поставтеся до цього як до вивчення нової мови. Чим більше тренуєтеся, тим краще у вас виходить. Вам просто потрібно знати, що ця мова має різні діалекти.

Повертаючись до заголовка цього невеличкого підрозділу: до чого тут Ейнштейн? Ну, Ейнштейн сказав: якщо ти й далі щоразу робиш те саме й очікуєш на інший результат, то ти – божевільний. Бодай іноді забудьте про свою чуйку та зосередьтеся на тому, що відбувається. Будьте спостережливі, особливо щодо свого начальника.

То ж про що ви можете дізнатися, спостерігаючи за поведінкою начальника?

Що начальники в психологічному сенсі функціонують так само, як і всі. У цьому є свої позитивні й негативні аспекти. Буває, що ми їх розуміємо відразу, іншим разом нам потрібно багато часу, щоб із ними порозумітися. Навіть якщо ваш начальник бере на себе левову частку відповідальності за повсякденне спілкування між вами, ви також можете спробувати полегшити ваш із ним діалог.

Іноді ми почуваємося так, наче нам хтось навмисно наступив на ногу. Начальник поводився, як дурень, сказав щось дуже різке чи навіть образливе. А може, це був саме той випадок, коли червоний начальник не стримався і не витратив часу, щоб м’якіше донести до вас свою думку? Звісно, це не виправдовує грубої поведінки, але, можливо, вам не слід побиватися, і ви не будете сильно засмучені, якщо зрозумієте мотивацію, яка стоїть за певним типом поведінки.

Порада: уважно стежте за своїм начальником протягом найближчого тижня. Зверніть увагу на те, як він чи вона поводиться, спілкується, розмовляє, як дає вказівки й зворотний зв’язок. Якщо хочете, напишіть таємний протокол ваших спостережень і спробуйте зробити висновки з того, що побачили. Цілком імовірно, що більшість форм поведінки, які ви відкриєте, можна пояснити кольорами психологічного профілю вашого начальника.

Тепер у вас є хороший фундамент, на якому можна будувати далі.

«Останнім часом я багато стресую через роботу»

Розділ 6. Чому на роботі ви часто відчуваєте так багато стресу

Що означає на практиці, що більшість людей, яких ми зустрічаємо, мають два кольори? Деякі форми поведінки стають більш врівноваженими. Червоний начальник, у психологічному профілі якого є трохи жовтого, видається нам дещо м’якішим, тому оточення не сприймає його як занадто жорсткого хлопця; проте в поєднанні із синім людина буде схильною до уповільнення та детального розгляду ситуації.

У поєднанні з червоним жовтий начальник буде виразнішим, а в поєднанні із зеленим – дещо спокійнішим і більш чутливим до інших людей.

Якщо зелений начальник має елементи жовтого кольору, він стане більш відкритим і сприйнятливішим до нових ідей, тоді як у поєднанні із синім – замкнутим і більше зануреним у себе.

Аналітичний синій із зеленим стилем поведінки – м’якіший і більш відкритий до людей, але поєднання з червоним зробить його суворішою людиною, яка завжди поспішає.

Після своїх лекцій я часто зустрічаюся з різними реакціями аудиторії й отримую від неї різноманітні запитання.

«Червоні – це зовсім не люди?»

«Жовті – вкрай відірвані від реальності, еге ж?»

«Зелені – такі жахливо мляві…»

«Ці холоднокровні сині особи мене лякають!»

Ці всі вирази говорять більше про свого автора, ніж про сам тип поведінки. Вийти за рамки своїх уявлень – це не така вже й божевільна ідея.

Проте, коли ми оцінюємо чиюсь поведінку, то, на жаль, часто порівнюємо її зі своєю власною. Мабуть, повністю відмовитися від погляду крізь призму себе – не можливо. Але якщо мати трохи знань й обізнаності, ми можемо стати кращими в розумінні інших.

Нічого нема кращого чи гіршого. Пам’ятайте про це, коли наражаєтесь на поведінку, яку не розумієте.

Просто те, що ви маєте рацію, не означає, що ваш начальник помиляється.

А коли спілкування не вдається, виникає стрес.