Роксолана. Полная версия легендарной книги

Дивно влаштована людина: з неймовірною жадібністю гребе вона до себе все на світі, безмірно страждає, коли їй чогось не дістається, але ще більше мучиться, коли не може в той чи інший спосіб позбутися здобутого. Розтринькати гроші, перепаскудити наїдки й напитки, похвалитися таємницями, змарнувати все своє життя.

Человек в этом мире должен иметь свое оружие. Как хищник- клыки и когти, как змея- яд, как бог- громы и молнии, как женщина-красоту и привлекательность.

Хуррем не думала про смерть і не боялася її. Смерть не для неї і не для її дитяти. То для інших, найперше для чоловіків. Вони живуть з думкою про смерть, постійною і невичерпною, для них вона буває пишна, або ніяка, а то й ганебна. Жінки не вмирають. Вони просто зникають, як птахи, квіти або хмаринки під сонцем. По собі полишають дітей, життя, цілий світ. Завжди носять той світ у собі, наповнені ним і переповнені, тому й всемогутні.

Прикоснувшись к величию, она не испугалась, не бежала, не погибла, а сама пошла по пути величия и даже достигла невозможного - преодолела величие.

У бога точно определены только запреты, дозволенное же всегда неопределенно. Человеку приходится самому определять как самую сущность дозволенного, так и его меру.

Какой же должна была быть эта женщина, если она заслонила такому всемогущему человеку все сокровища и роскоши земные и небесные? Сочетала в себе все, что могло сделать женщину совершенной и милой: чуткость сердца, величие души, нежность в общении, изысканный ум, чарующую внешность.

Мертвих ворогів не треба боятися. їх треба любити і всіляко возвеличувати, бо тоді наші перемоги над ними набувають більшої ваги.

Кого вовк ухопить, того вже в ліс не пустить.- Я намагався наповнювати не кішені, а голову й серце.

- Те, що не існує, не може бути наповненим.У бога точно визначено тільки заборони, дозволене ж завжди невизначене і непевне. Чоловікові доводиться самому визначати як саму суть дозволеного, так і його міру.Суть взяття жінки не в здійсненні задуманого - суть у самому задумі, в злій насолоді влади над очікуванням своїм і тої жінки, над якою ти нависаєш, як меч караючий, як доля, як час нищення. І це ти вибираєш належну мить і береш жінку не просто нагу, а оголену від усьогосущого, і немає тоді з нею ні бога, ні людей, тільки їі володар.окрутне стинатис запопадливістю подиву гідною

Как мало нужно человеку, чтобы жить, и как безгранично много надо для целой жизни!

продавали и покупали людей, как тварей бессловесных, всякий раз ссылаясь на Аллаха и его пророка, повелевшего