Покров

Хочеш загубити душу - помани її золотом.

Сусідське не болить, тільки дратує. Болить тільки своє.

Не обо'язково фізично бути на Майдані. Майдан - усюди. Кожен у своєму будинку нині має шанс жити по-справжньому. Робити справжнє діло, поважати людей, не брехати, забути про заздрість і ненависть...Це просто.

По-божому, коли людина сама своїх предків знає! тому і поміч не потрібна, бо рідна кров- покров, захист. А хто кров свою не шанує, тому помагати гріх! Кожен свої шляхи сам здолати має.

- Чому... японський прапор за вікном?

- Самотність - то японське сонце. Гаряча душа в безмежному байдужому білому просторі.

Не буває загублених у часі. Після кожного стежка лишається.

- Він?.. такий, знаєш, як вершина. Ніби і близько, та до нього тягнутися - все життя.

Хто завтрашнього дня страшиться - сьогодні не живе.

Чому свята такі гамірні, а горе таке безмовне?

Хто свою кров не ганьбить, тому вона - покров!