Расколотое небо

Дивна річ пам'ять: хочеться думати про майбутнє, ав она не відпускає з минулого. Так чіпко за нього тримається, що прийдешнє не може набути чітких обрисів, все у ньому розпливчате, ніби в тумані. Часом вона відновлює те, що відбувалося десятки років тому, і, здавалося, вже забуте, розчинене у сьогоденні, як цукор в окропі.

Невістка – в горлі кістка.

Боятися треба живих, а не мертвих.

...коня можна привести до водопою, але напитися він повинен сам.

Хочеш взнати, що таке невдячність? Тоді зроби людям щось добре.

Кохання існує лише для двох.

«Не той хліб, що у полі, а той, що в коморі».

Бачили очі, що вибирали – їжте, хоч повилазьте!

Чи можна порівнювати почуття зі статками? Кохання не має своєї міри, воно не має меж, не має кінця. Воно або є, або його немає.

... Дивно, як щастя може прикрашати людину. Воно ніби підсвічує ясним світлом обличчя зсередини, і воно ясніє, променіє, здається набагато гарнішим, ніж є насправді.