Земля (збірник) Текст

Читать фрагмент
Как читать книгу после покупки
Описание книги

Повість «Земля» – вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді і високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує і береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але ж боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії і сподівання, свою віру в землю.

До книжки також увійшли оповідання «Природа» і «Valse mеlancolique».

Подробная информация
  • Возрастное ограничение: 12+
  • Дата выхода на ЛитРес: 13 февраля 2014
  • Объем: 430 стр.
Книга Ольги Кобилянськи «Земля (збірник)» — скачать в fb2, txt, epub, pdf или читать онлайн. Оставляйте комментарии и отзывы, голосуйте за понравившиеся.
Другие книги автора:
Людина (збірник)
Ольга Кобилянська
72,50
Развернуть
Цитаты 11

Світ для всіх. Для багачів і убогих.

+7Voloshka_LiveLib

Смерть одна робить, що сама хоче, і має велику силу проти нас.

+5Nicoletta_LiveLib

«Пощо мав іти відтак з дому? Пощо? Ті, що його відібрали, бодай би ніколи не зазнали радості з своїх дітей! Ті, що придумали військо та се, щоби сини покидали родичів у найкращому віці, бодай би і в гробі не найшли супокою, а тих, що видумали війну, нехай бог скарає, нехай їх тяжко скарає! Землі нехай наїдяться і най подавляться, кров'ю най уп'ються, коли їм уже чого іншого замало на оцім світі. Так, так, так...»

+1mushkovskayabohdana_LiveLib

Оба гляділи в будуще життя, як у ніч.

0GraceTurner_LiveLib

— Перед тим лісом, хоч він невеликий, боюся я все страшенно. Вднину й вечором, Михайле. Не можу туди переходити, щоб не прискорити кроків. Мене тягне туди й жене звідти. Мені на плач збирається, коли побачуся там сама. Я страшенно боюся. дерева такі темні. воно так страшно. я не знаю. я не знаю.

Вона говорила, перехилившися легко вперед. Широко створені, майже витріщені очі від того лісу не зводячи, неначе мала візію[60], держалась одною рукою його і, здавалося, була всіма змислами там, у далечині, коло згаданого лісу.

— Все. воно мені. так. коли. я там. — говорила розірвано й боязко. — Коли дивлюсь. туди. А. нині. де воно так ясно. дивися. як ясно. напрочуд. ясно. Звідти іде щось! — скричала нараз несамовито в дикім переляку. — На тебе й на мене!.

Кинулася до нього судорожне і, мов ослонюючи його, обхопилась його бурливо руками і притиснулася лицем до нього. Слід за тим попала в конвульсивний плач, що його приводить із собою лиш несподіваний, несамовитий перестрах.

Майже в тій самій хвилі обвів і він її руками. Його пройняло холодом, волосся стануло йому дубом. Тримав її міцно, притиснувши до себе, і витріщився гострим поглядом в указаний напрям. Він не боявся і не бачив нічого. Його бурдей, до якого мав небавом вертатися, лежав спокоєм повитий і справді, мов скулена старенька в намітці, ослонений ззаду густою деревиною, а там далі, направо, за багнистою левадою, на тлі, де здіймалися легкі прозорі імли й неначе на границі другого села, лежав сам для себе «сусідський» ліс. Чужий, невеликий і лиш рідко побережниками звідуваний. Неначе добро без властителя, де кожний міг ограбувати дерево й доволі часто ограбував, так лежав він.

Він знав його аж надто добре. Зрубував там у нім часом сухе гілля, кілля до плота й переводив не одну ніч в його глибині. Але тепер не бачив нічого. Йому й не впало там нічого в очі. Ні вднину, ні вночі, і вона мала, певно, лиш пустий привид.

— Ти дівчина, — успокоював її рівним голосом, але наглий переполох, який перейшов від неї на нього, дзвенів ще й у його голосі, — і тому боїшся! Перехрестися! Бог з нами, і я проведу тебе аж додому. Там нема нічого, і тобі лиш щось привиділося. То була мряка.

— Се не була мряка! Воно летіло крізь мряку! — . говорила розірвано і хлипаючи, піднімаючи на хвилю голову й дивлячись йому переконуюче і заразом з докором в обличчя. — Воно летіло. на мене. і на. тебе!

0venusinhell_LiveLib
Ещё 5 цитат
Лучший отзыв
W
05 декабря 2018, 05:13Wheesht8

Ідеяльна для тих, хто любить класичну українську літературу, одначе трохи затягнуто, подекуди занадто мелодраматизовано. Ну в цілому книга про важке життя в українському селі. Не з тих, що зображає чи може було щось хороше з сільського..

Пожаловаться0Поделиться:
Оставить отзыв
Напишите отзыв
Получите 50 бонусных рублей
на ваш счет в ЛитРес.
Напишите содержательный отзыв
длиной от 120 знаков
Нужна помощь
Купите 3 книги одновременно и выберите четвёртую в подарок!

Чтобы воспользоваться акцией, добавьте нужные книги в корзину. Сделать это можно на странице каждой книги, либо в общем списке:

  1. Нажмите на многоточие
    рядом с книгой
  2. Выберите пункт
    «Добавить в корзину»