Перлини української класики (збірник)

Текст
Нет в продаже
Отметить прочитанной
Уведомить о начале продаж:
Как читать книгу после покупки
Цитаты 97

"- I годi тобi хвалитись дiтьми. Хвалила ж сова своїх дiтей, що нема кращих на свiтi, а яка ж там совина краса?"

+23AlenaRomanova_LiveLib

Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем.

+10Enfance_LiveLib

Адвокат і лікар не вибирає собі клієнтів, але йде там, де його кличуть, і показує, що вміє.

+9EduardGol_LiveLib

– Я не знаю жадної Русі! – твердо відповів Рессельберг. – Не знаю і не хочу знати. Я чував, що є якісь руські патріо­ти, але де ті повстання, які вони робили за свою націо­на­ль­ність? Де та кров, яку вони пролили за свій прапор? Де їх мученики? Де їх пророки? Де їх воєводи?

– Ну, на наші повстання, пане бурмістр, не дуже лакомте­ся, бо хто знає, чи вони смакували би вам і ще декому. А щодо наших мучеників – мій Боже! Різні бувають мучени­ки. Одні розкривають груди перед карабінами, інші весь вік двигають ярмо недолі і тихо терплять за свій ідеал.

+7bezkonechno_LiveLib

Дивне те людське серце! Найбільше своє щастя, найбільшу розкіш бачить у тім, щоб задати другому болючий удар, зробити його нещасливим, відібрати йому віру в людей і надію на ліпше!

+7CultureBuff_LiveLib

З п`яним розмовляти - тільки гаяти час.

+6movealong_LiveLib

Стрічаються перехресні стежки на широкім степу та й знов розбігаються! Таке буде й наше. Що вона мені тепер, і що я їй? Нічогісінько. Перелетні тіні, що мигнуть понад долиною і не лишать по собі нічого-нічогісінько...

+6crazy_squirrel_LiveLib

- Треба насамперед просвітити нарід, а тільки тоді допускати до політики.

- Жаль в такім разі, що наша конституція допускає анальфабетів до голосування, значит, в останній інстанції віддає в їх руки керму політики.

+5EduardGol_LiveLib

Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини.

+5unintended_mmm_LiveLib

Ходить осінь по долині і снує свої сіті. Обснувала димами гори, заповнила мрякою яри, потяглася сірою курявою за течією рік і потоків, вішається по гілляках дерев, суне туманами по шляхах, облягає цілими таборами села, досягає бовдурами до неба. Під її дотиком тихнуть голоси, співи та викрики, жовкне листя, стулюються чашки немногих запізнених квіток і серце корчиться з болю і жалю за минулим. Вона закриває перспективи, відбирає ясність, оживлює сумніви та знеохоту.

+5EduardGol_LiveLib
Купите 3 книги одновременно и выберите четвёртую в подарок!

Чтобы воспользоваться акцией, добавьте нужные книги в корзину. Сделать это можно на странице каждой книги, либо в общем списке:

  1. Нажмите на многоточие
    рядом с книгой
  2. Выберите пункт
    «Добавить в корзину»