Цитата из книги «Роксолана. Страсть Сулеймана Великолепного»

Людинi заповiдано (i не наяву, а ввi снi, щоб мало вигляд

пророкування): читай!

Не вiдаючи що, не знаючи як i де i яким способом,- читай!

Призначення твоє на землi й у свiтi: читай!

Читай на землi слiди живi й мертвi, камiнь i пiсок, у листi дерев i в

травах, у сонячнiм маревi й у дощовiй iмлi, в течiї рiк, в очах дiтей i

жiнок, у бiговi оленя, в пострибi лева, у спiвi птахiв, у горiннi вогню, в

мерехтiннi зiрок, у безконечних просторах неба - читай!

Вогненнi лiтери випеченi в твоїм серцi й у мозку, вийдуть з серця i

мозку, засяють яскравiше за всi самоцвiти землi, запалають яскравiше всiх

вогнiв небесних - читай!